Материнство

Як ми виховуємо своїх дітей: приховані послання

admin

Виховуючи дітей, ми можемо не звертати уваги на дрібниці. Але як це часто буває, навіть такі нюанси володіють величезною важливістю і впливом. Їх деколи складно помітити й усвідомити.

Проблему посилює той факт, що багато з нас також зростали в таких умовах, а значить, цей досвід копіюється і на наші дії в подібних умовах.

Але люди мають чудову властивість вчитися.

  • Якщо немає сил самостійно це зрозуміти, є маса фахівців, що діляться інформацією. Вивчаючи її можна рости в плані сприйняття своїх дітей і правильного посилу навіть у своїх повсякденних словах.

Непомітний шкоди

Мама і тата навіть не помічають, як шкодять своїм дітям практично щодня.

Це стосується не всіх, але можливо зараз хтось себе впізнає.

  • Мова йде про всілякі висловлюваннях, який в тій чи іншій мірі принизливо діють на малюка, тим самим змінюючи його світогляд.

Наприклад, потурання в неправильності дій, що все погано виходить і не варто за це взагалі братися.

Тут і у дорослого загубиться самооцінка, не кажучи про дитину. Природно у дітей не може щось виходити у зв’язку з відсутністю досвіду. Всього треба вчитися поступово.

  • Ще батьки не завжди люблять пояснювати малюкові про своїх діях або оточенні. Діти завжди питають, «А що ти робиш?» або «Чому небо блакитне?».

Постійна відмова дасть сигнал, що дитина не потрібен.

Це може бути неправдою, просто батьки надто зайняті, але хто це пояснить. Є приклад постійного вказівки на те, що донька чи син завжди для батьків залишиться малюком. Такий підхід дійсно може затримати психологічне дорослішання.

Як вийти з положення

Відповідь дуже проста і банальна. Просто не треба так робити.

  • Постарайтеся зрозуміти, які з ваших висловлювань можуть завдати ненавмисний шкоди. Він буде не моментальний, а згодом. Тому важливо вчасно розпізнати і почати діяти.
  • Якщо такі помилки були здійснені і дуже важко від них відмовитися (увійшли в звичку), як мінімум постарайтеся знизити їх кількість. Поступово вони вийдуть з ужитку зовсім.
  • Прискорити цей процес можна замінюючи їх протилежними тезами. Почати їх хвалити, підтримувати в починаннях, спокійно вказувати на помилки та допомагати їх виправляти, спрямовувати на потрібний шлях.

Поступово це навпаки виллється в позитивні наслідки, коли дитина почне ставати впевненіше в собі, старанніше, правильно ставитися до оточуючих.